"Борщ – це російська страва": Клопотенку відмовили у відкритті українського ресторану в Японії

На цю заяву вже відреагував посол України в Японії Сергій Корсунський. Він зазначив, що такі уявлення в Японії "не відповідають дійсності".

Буде смачно Крабові палички – універсальний продукт: 4 страви, які можна приготувати з ТМ "Водний Світ"

Клопотенку відмовили у відкритті ресторану

У своєму дописі Клопотенко розмістив скриншот електронного листа, в якому мовиться, що "в Японії дуже поширена думка, що борщ – це російська страва". І тому через негативне ставлення японців до Росії хорошого враження про борщ не сформується. Кухар вважає це "чудовим прикладом російської пропаганди".

Зрозуміло, що люди оминатимуть це місце десятою дорогою, бо притомні японці, на щастя, історично є русофобами. І от, ми наче на одному боці барикад, а виходить якась дурня,
– написав він і додав, що хотів відкрити монозаклад з борщем.

Клопотенко також сказав, що ця ситуація лише означає, що треба працювати ще завзятіше над популяризацією української думки та української кухні у світі.

"Звісно, це одиничний випадок, бо рівень підтримки України в Японії просто неймовірний", – додав ресторатор.

Відповідь посольства

На заяву Клопотенка вже відреагував посол України в Японії Сергій Корсунський.

"Ні, це не відповідає дійсності. В Японії протягом 2 років відкрито з десяток ресторанів української кухні, де подають борщ", – написав він.

За його словами, українська громада постійно проводить по всій Японії фестивалі борщу, і "японці чудово знають, що борщ – то українська страва".

"Думка одного японця, який "відмовив", свідчить, що він чи вона просто не компетентний у тій справі, якою намагається займатися", – додав посол.

Він також розповів, що в Японії видали 3 книги про українську кухню японською мовою, і навів кілька прикладів українських ресторанів, які відкрили у різних містах.

У відмові була частка правди

Японський журналіст, дипломат і письменник Такаші Хірано, який давно живе в Україні, порадив не узагальнювати ставлення до борщу за одним випадком.

Думаю, що це точка зору тільки одного японця, тож не варто узагальнювати пану Клопотенку. Я особисто добре знаю, що багато японців нарешті почали знати, що борщ – це українська страва,
– зауважив Хірано.

Він прекрасно розуміє розчарування команди Клопотенка щодо цього інциденту.

"Я почув цю історію від своєї близької подруги в його команді. Але я як людина, яка багато років намагалася поширювати подібне знання в Японії, маю зауважити, що сказане йому є думкою лише одного японця", – наполягає журналіст.

За його словами, до повномасштабного вторгнення Росії багато японців не дуже цікавилися Україною, тому багато людей дійсно вважали, що борщ є російським.

"І я давно боровся, щоб мої співвітчизники зрозуміли, що це не так, що борщ є українською стравою, і намагався довести це у своїй япономовній книжці про Україну, та писав тисячу разів про це у соцмережах. Зміни відбувалися до початку великої війни, але лише поступово. І таки найбільша зміна виникла через те, що японці масово зацікавилися Україною, на жаль, через повномасштабне вторгнення", – розповів Хірано.

За його словами, не лише він, а доволі багато японців і українців у Японії зараз розповідають іншим, що борщ є українським, і тепер зміни в сприйнятті точно помітні.

"Хоча, ясна річ, ніколи не можливо сказати, що всі люди змінили своє сприйняття однієї миті, дуже важливо зрозуміти динаміку таких змін і для маркетингу, зокрема на такому специфічному ринку, як японський", – розповів журналіст.

Хірано підсумував, що зусилля у цьому напрямку і далі потрібні, і сам він займається цим щодня.