Антибіотики, гормони росту, "наколювання": як обрати курятину без шкідливих домішок

29 вересня 2021, 13:15
Читать новость на русском
СПЕЦПРОЄКТ

Курятина – один із найпопулярніших видів м'яса у світі. Вона смачна й поживна, швидко готується, легко перетравлюється й при цьому доступна за ціною. Проте навіть ті, хто часто купує куряче м'ясо, не завжди впевнені в його якості та безпечності.

Переконання, що виробники використовують антибіотики, гормони росту та наколюють курятину водою, щоб збільшити вагу, міцно засіло в головах споживачів.

Спробуйте Дитячі страви з куркою на щодень: соковиті мітболи, наґетси та котлети із сирною начинкою

"На фабриці, де фасують тушки, їх обколюють антимікробними засобами, щоб у м'ясі не розмножувалися мікроорганізми й воно не так швидко псувалося. А наприкінці ще й "накачують" його водою чи розсолом – для збільшення маси" – саме так багато хто уявляє собі виробництво птиці в Україні та інших пострадянських країнах. Дехто ж переконаний: споживача дурять у всьому світі!

Старше покоління взагалі не йме віри теперішнім магазинам. Мовляв, це колись усе було натуральне, а зараз – суцільна "хімія". Казна-чим обробляють те м'ясо – аби продати. Можна довго дискутувати щодо причин цих страхів, однак скажемо просто: сьогодні вони – безпідставні. Читайте далі – і дізнаєтеся чому. 

Чи справді курятина може містити антибіотики?

Світове законодавство, а разом із ним – і українське в цьому питанні стають дедалі жорсткішими. Адже свого часу масове використання антибіотиків у продовольчій промисловості спричинило (разом з іншими чинниками) виникнення такого загрозливого явища, як антибіотикорезистентність – стійкість бактерій до одного чи кількох видів антибіотиків.

ВООЗ оголосила цю проблему однією з найсерйозніших для людства. По всьому світу фіксуються випадки, коли хворим не допомагають навіть антибіотики "останньої надії" – найновіші, ІІІ покоління. Серед основних причин антибіотикорезистентності Міністерство охорони здоров'я України називає:

  • Самолікування, коли люди безконтрольно приймають антибактеріальні препарати.
  • Недотримання рекомендацій лікаря, коли пацієнти самовільно припиняють прийом ліків.
  • Масове використання антибіотиків у тваринництві та рослинництві. Тут слід уточнити, що небезпеку становлять не самі антибіотики, що містяться у м'ясі, а стійкі бактерії, що в ньому розмножилися. Потрапивши  до організму людини, ці патогени можуть ускладнювати лікування різних захворювань.

Утім, застосовувати антимікробні засоби у виробництві м'яса все-таки дозволено навіть у країнах із жорстким законодавством. Але підкреслимо: лише обґрунтовано й під суворим наглядом ветеринарів. І після курсу лікування тварина не йде відразу на забій. Має минути час, щоб залишки антибіотиків вийшли з її організму і на стіл до споживача потрапив чистий продукт.

У лютому цього року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин", який багато в чому дублює положення Регламенту ЄС. Останній почне діяти з кінця січня 2022 року, а український закон – з 2023 року. Отже, із набранням чинності цих актів виробникам буде заборонено використовувати антибіотики:

  • для прискорення росту та підвищення продуктивності тварин;
  • для профілактики інфекційних захворювань;
  • з метою лікування тварин, що хворіють через неналежні гігієнічні умови утримання, неналежну практику вирощування і недостатній догляд за ними.

Хоча відповідальний виробник і сьогодні "просто так" антибіотики тваринам не дає. Передусім, це дорого для самого виробника. Антибіотики застосовуються, коли тварина вже захворіла і якщо є ризик поширення інфекційної хвороби з високою імовірністю її тяжких наслідків.

Цікаво Завершився фестиваль "InRestFest'2021" за підтримки ТМ "KURATOR": чим він запам'ятався

Чим можна замінити антибіотики?

Перестати постійно застосовувати антибіотики виробники, безумовно, мають змогу. Аби було бажання.

Щоб тварин не доводилося раз по раз лікувати важкими препаратами, їх потрібно належним чином доглядати, утримувати у чистоті й комфорті, годувати якісними кормами та вчасно вакцинувати,
– пояснюють технологи найбільшого виробника курятини в Україні – агрохолдингу "МХП" (ТМ "Наша Ряба").

35% курятини, яку споживають українці, виробляється саме на потужностях цього холдингу:

  • 2 птахофабриках, де розводять батьківське поголів’я й виробляють інкубаційні яйця;
  • 3 бройлерних фабриках;
  • 15 розподільчих центрах.

Може скластися враження, що довіра споживача до продукції виникає на інтуїтивному рівні. Покупець бачить гарну, яскраву упаковку, з чіткими, зрозумілими написами, через яку проглядається свіже, рожеве м’ясо – і перед очима постає вся смакота, яку можна з нього приготувати. Насправді ця довіра є результатом багаторічної клопіткої роботи цілої команди фахівців.

Асоціація "Союз птахівників України" за підтримки FAO, Європейського банку реконструкції та розвитку та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів розробила та затвердила вимоги щодо вирощування птиці без застосування антимікробних засобів, а також Стандартну операційну процедуру підтвердження відповідності потужностей птахопідприємств даним вимогам. Дані добровільні вимоги базуються на забороні чи контрольованому використанні антимікробних засобів на етапах вирощування або виробництва птиці для отримання м’яса чи яєць.

МХП, чия продукція реалізується на вітчизняному ринку під ТМ "Наша Ряба", відповідає високим стандартам якості та безпечності продукції й експортується більш ніж до 80 (!) країн світу, одним із перших доєднався до цієї ініціативи. Міжнародна аудиторська компанія здійснила незалежний багаторівневий аудит, який підтвердив (уперше в Україні!), що антибіотики на жодному з етапів виробництва птиці не використовуються.

Позитивні результати аудиту дають виробникові право маркувати харчову продукцію як таку, що не містить антибіотиків. Такі перевірки в нашій країні проводяться регулярно, але, на жаль, багато хто з виробників і досі зазначає на упаковці, що його продукція – без антибіотиків, нічим це твердження не підкріпивши. Щоб вас як споживача не вводили оману, вивчіть результати проведених перевірок. Із ними, як і з детальною інформацією про компанії, що легально працюють на українському ринку, можна ознайомитися за цим посиланням.

Чи містить сьогодні птиця гормони росту?

Справді, колись гормональну стимуляцію практикували й птахівники ЄС, бо не мали іншого способу вирощувати м’ясистішу птицю. Із виведенням суто м’ясних порід, які при правильному догляді та повноцінній годівлі швидко ростуть і набирають вагу, потреба в застосуванні гормонів росту зникла сама собою.

Сьогодні виробникові дешевше забезпечувати птицю якісними кормами, ніж підгодовувати стимуляторами. Адже гормони треба вводити регулярно. Крім того, їх застосування (навіть якщо котрийсь із виробників і зважиться на таке ошуканство) не гарантує бажаного результату. Тож компанія ризикує втратити кошти тричі: придбавши стимулятори росту, сплативши штраф за виробництво неякісної продукції й втративши саму продукцію, адже її буде вилучено з продажу.

Чи наколюють м'ясо водою?

Деякі виробники справді інжектують (наколюють) птицю водою або розчинниками й продають її як натуральну, без доданої вологи. Таким чином м’ясо роблять важчим та об'ємнішим (буває, що й на 20 – 40%). Виробники запевняють: усе це –  виключно в інтересах споживача, адже так птиця не втрачає природної вологи й довше зберігає свіжість. Насправді ж дбають вони про власні прибутки, адже покупець фактично платить за воду, а не м’ясо. Через це й поширюється думка, що вся курятина, що продається в магазинах і супермаркетах, – наколота.

Запам'ятайте: єдиним раціональним способом зберегти свіжість м'яса є охолодження. Тушка птиці, пояснюють технологи агрохолдингу "МХП", піддається водяному охолодженню відразу після потрошіння.

Як визначити інжектовану курятину?

Якими б "професіоналами" не були виробники, що інжектують курятину, сліди від проколів однаково залишаться. Їх можна зауважити, ретельно оглянувши поверхню м'яса.

Звісно, на етапі приготування факт інжектування стає очевидним: м'ясо виділяє забагато рідини. Проте краще такі речі виявляти до купівлі продукції.

Зверніть увагу! При охолодженні тушка птиці може бути на деякий час занурена у воду та, відповідно, увібрати певну її кількість. Однак у тарі, у якій зберігається таке м’ясо, "калюжа" не натече, та й на сковорідці його об'єм не зменшиться.      

А як щодо "єшок", консервантів, стабілізаторів та барвників?

Усі ці некорисні домішки можуть міститися в оброблених м'ясних продуктах: ковбасах, сосисках тощо. В охолодженій курятині їх немає. Якщо вас непокоїть думка, що сире м'ясо обробляють хімікатами, щоб збільшити термін його придатності чи приховати неприємний запах, – купуйте курятину, розфасовану на птахофабриках із бездоганною репутацією, а птицю на вагу – у фірмових точках продажу. Так ви точно знатимете, що у м'ясі – крім самого м'яса – більше нічого немає.

Щоб потішити свої смакові рецептори й отримати від курячого м'яса максимальну користь, обирайте продукцію надійних, перевірених часом виробників. Експериментувати, щоразу купуючи м'ясо іншого виробника, не варто. Краще експериментуйте на кухні: із курки можна приготувати стільки всього смачного!