Антибіотики у виробництві продуктів харчування: користь і шкода

Дедалі більше українців хочуть споживати городину, вирощену без використання штучних добрив; їсти м'ясо тварин та птиці, які утримувалися у належних санітарних умовах і росли без застосування антибіотиків та гормонів росту. Їжа також не повинна містити купу барвників, ароматизаторів, підсилювачів запахів і смаку.

До теми Як обрати безпечну курятину: антибіотики та гормони росту в курячому м'ясі

Споживання натуральних продуктів – тренд, який навряд чи вже колись вийде з моди, адже здоров'я є базовою цінністю, без якої все інше (кар'єра, дозвілля, матеріальний добробут, духовні практики тощо) втрачає сенс. І будується цей "стартовий капітал" за посередництвом здорового способу життя, який передбачає передусім здорове харчування.

Тож дедалі більше покупців не лише уважно читає написи на етикетках, а й попередньо збирає інформацію про продукт, який планує купувати регулярно. Одне із запитань, яке найчастіше ставлять споживачі, – чи відсутні у продукції антибіотики?

Дослідження продуктів харчування / Фото shutterstock / Alexander Raths

Йдеться не лише про продукти тваринного походження, як-от м'ясо, яйця чи молоко, а й рибу, яка вирощується у промислових масштабах, та навіть рослинну їжу, адже бактерії здатні уражати все живе на Землі.

Промислове виробництво передбачає виготовлення великих обсягів продукції у стислі терміни. Особливо, коли йдеться про свиноферми та птахофабрики. За короткий період тварини повинні набрати необхідну вагу і не захворіти. Щоб цього не трапилось, недобросовісні виробники дають їм з профілактичною метою антибіотики. Проте масове безконтрольне застосування антимікробних препаратів призводить до того, що бактерії набувають стійкості, та не гинуть від їх впливу. Це явище називається антибіотикорезистентністю.

Коли та чому антибіотики почали застосовувати у тваринництві

Минулого століття науковці активно займалися пошуком відносно недорогих засобів, які б допомогли збільшити обсяги виробництва м’яса та зменшити втрати. Врешті-решт вони зупинили свій вибір на антибіотиках. Однак коли постала глобальна загроза антибіотикорезистентності (стійкості бактерій до антибіотиків), використання цих антимікробних засобів у профілактичних цілях, зокрема у тваринництві, потрапило під заборону в багатьох країнах світу.

Першою країною, яка зважилася на такий крок, була Швеція, яка заборонила використання антибіотиків у нетерапевтичних цілях.

Деякі країни прийняли рішення відмовитись від використання лише певних класів антибіотиків або ж створили контролюючі органи, які регулюють використання окремих антибіотиків у тваринництві. Незважаючи на ці заходи, за оцінками експертів, станом на сьогодні понад 60% всіх наявних антибіотиків використовуються саме у тваринництві, у тому числі у виробництві м’яса птиці.

Антибіотики здебільшого використовують у тваринництві / Фото shutterstock / ESB Professional

Це вигідно не лише власникам бізнесу, а й державі, оскільки сприяє розвитку економіки. Більше м'яса – більші продажі – більше податків потрапляє у держказну. Водночас збільшуються ризики поширення антибіотикорезистентних штамів патогенних бактерій та їх подальшої передачі людині через харчовий ланцюжок, що може мати серйозні наслідки для громадського здоров’я, адже населення почнуть вражати інфекції, які не піддаватимуться лікуванню наявними антимікробними засобами.

Найбільше антибіотиків – у курятині?

На це запитання можна відповісти ствердно, але тільки тому, що курятина залишається одним із найбільш популярних видів м’яса у світі, і її популярність, як свідчать міжнародні дослідження, й надалі зростатиме. Тобто її більше споживають, а значить й ризиків потрапляння антибіотиків в організм більше, ніж з іншими видами м'яса.

А яка ситуація в Україні? За даними Інституту аграрної економіки, куряче м’ясо у раціоні українців впевнено "потіснило" інші види тваринницької продукції. У 2020 році кожен українець з'їв приблизно 24 кг курятини, а у період карантину, спричиненого COVID-19, споживання м'яса птиці збільшилось на 20%.

Як обрати курятину без антибіотиків

Відповідно до чинного законодавства України, антибіотики як для тварин, так і для людей наразі можуть використовуватися вільно. Відтак, українцям у питанні вибору безпечної курятини доводиться покладатися винятково на себе. На власну інтуїцію, мабуть, не слід, а от звертати увагу на маркування такої продукції інформацією “Без антибіотиків”все-таки варто. Аби цій інформації можна було довіряти, важливо, щоб вона була підтверджена.

В Україні розроблено добровільний стандарт, застосування якого підтверджує технологію вирощування птиці без застосування антибіотиків. Відповідно до стандарту, існує три види маркування "Без антибіотиків" – "А", "В" та "С". З'ясуймо, що вони означають:

• "А" – антимікробні засоби не використовуються на жодному з виробничих етапів ("М'ясо, вільне від антибіотиків").
• "В" – антимікробні препарати не використовуються у продуктивній зграї птиці ("Ферма без антибіотиків").
• "С" – антибіотики не використовуються у профілактичних цілях, але можуть застосовуватися з метою лікування за умови дотримання відповідних правил ("М'ясо без залишків антибіотиків"). ⁣⁣⠀

Маркування "без залишків антибіотиків" є характеристикою кінцевого продукту. Це означає, що антибактеріальні препарати використовувалися тільки з лікувальною метою у допустимих дозах і були виведені з організму птиці природним шляхом. Залежно від препарату, що використовувався, приблизно за тиждень до забою виробник зобов’язаний припинити давати птиці антибіотик і це правило не має жодних винятків.

Маркувати курятину як м'ясо "без антибіотиків" можна лише тоді, коли на жодному з виробничих етапів (ані на етапі утримання батьківського стада, ані на промисловому стаді) ці препарати не використовувалися навіть у лікувальних цілях! Першими в Україні пройшли незалежний аудит та отримали право наносити на упаковку маркування "Без антибіотиків” класу А три птахофабрики "МХП", які виробляють курятину ТМ "Наша Ряба".

Курятина ТМ "Наша Ряба" – без антибіотиків / ryaba.ua

Для підтримки здоров’я курчат, а також їх швидкого росту на птахофабриках "МХП" використовуються високоякісні корми, вітамінні препарати, пробіотики та фітобіотики.

Для птахів організоване оптимальне середовище проживання, зокрема хороша вентиляція в пташнику, освітлення, а також підтримується належний рівень вологості та температури. Насправді це дуже важливо, оскільки нервова система у птахів є високоорганізованою, тож багато факторів можуть стати причиною стресу у пернатих.

Крім того, на підприємствах діють жорсткі правила біобезпеки та виробничої санітарії, що унеможливлює проникнення та розповсюдження збудників інфекційних хвороб.

Висновок

Чимало українців цікавляться впливом антибіотиків у курятині на організм, адже це недороге, поживне і смачне м’ясо можна давати й маленьким діткам, і хворим людям, які потребують спеціального дієтичного харчування. Водночас дехто все ще боїться купувати курятину, думаючи, що вона – "наколена" антибіотиками.

І хоча не всі виробники в Україні відповідально ставляться до виробництва курячого м’яса й використовують антибіотики з метою профілактики захворювань у птиці, є виробники, якість продукції яких підтверджена.

Тому, купуючи курятину, уважно читайте її склад та звертайте увагу на маркування, щоб обрати безпечну продукцію.