Нові часи – нові смаки: як змінилися різдвяні гастрономічні традиції українців за 150 років

У тому числі – святкування Різдва. Про порушення традицій не йдеться – вони просто збагачуються новими яскравими нюансами.

Читайте також Смакота на Різдво: салат цезар, курча тапака та запечені з овочами стегенця

Розгляньмо ж, як трансоформувався наш різдвяний стіл.

Прив'язка до господарства

Раніше селяни могли собі дозволити тільки те, чим було багате господарство. Зимові свята були періодом найбільших застіль, тому кожен готував усе найкраще, що було у дворі.

Різдвяний стіл завжди особливий / Фото Pinterest

Сьогодні ж через урбанізацію зміни у веденні господарства відбулися просто колосальні. Усі продукти є у вільному доступі на ринках та магазинах, тому кожен залюбки може готувати улюблені страви, лиш би грошей не бракувало.

Одна родина – одна господиня

Раніше у заготівлі харчів на зиму брала участь вся родина, яка могла налічувати до 20 чоловік. Під одним дахом могло жити кілька поколінь, адже разом поратися по господарству і легше, і веселіше.

А от за святкове меню та приготування усіх страв відповідала лише старша господиня дому. Молодші дівчата та жінки могли допомагати, але керувала парадом лише вона. Сьогодні ж сім'ї живуть окремо, тому в кожен може приготувати власний різдвяний шедевр та почастувати ним родичів та друзів.

М'ясне різноманіття

Попри доступність усякого м'яса нині українці на Різдво надають перевагу свинині та птиці. Саме страви з цього м'яса зараз найбільш популярними.

Різдвяне частування / Фото Pinterest

А от раніше на різдвяних столах українців панувало більше м'ясне різноманіття. Яловичина та баранина свідчили про заможність селянина та подавалися на рівні зі свининою та птицею.

Контроль за порціями

Подача страв порціями стала поширеною у ХХ столітті. До цього моменту хто скільки та чого з'їсть регламентував голова сім'ї – батько.

Він спостерігав, хто скільки їсть, хто хоче вхопити найбільш ласий шматок, а хто – навпаки – не показує захвату від кулінарних старань господині. Якщо "порційний етикет" порушувався – батько міг навіть пустити у хід довгу дерев'яну ложку та дати нею по лобі.

Алкоголь був слабшим, вибір – різноманітнішим

Веселі святкові родинні посиденьки важко уявити без "зігріваючих" напоїв. Але товар з магазину поступово витіснив напої, зроблені за родинними рецептами.

Наші предки любили посмакувати алкоголь, який виробляли самі: варенуху, спотикач, гострогляд, кантабас тощо. У моді були і настоянки: жинівка, морелівка, горобинівка, долівка. Втім, завдяки крафтовим трендам ці традиції також повертаються у сьогодення.