Як обрати безпечну курятину: антибіотики та гормони росту в курячому м'ясі

Минулого року кожен українець з'їв близько 24 кг курятини, 15 кг свинини та 5,5 кг яловичини. Причому понад 80% споживання припадає на курятину промислового виробництва.

До теми Вплив антибіотиків в курятині на організм людини: пояснення лікарки-дієтологині Світлани Фус

Але досі у покупців залишається багато побоювань, забобонів і страхів щодо використання антибіотиків і гормонів росту в процесі промислового виробництва курячого м'яса. Наскільки небезпечні ці речовини для людського здоров'я і як купити в Україні так зване "чисте" м'ясо – читайте в матеріалі SmachnoNews.

Суть проблеми

Антибіотики почали застосовувати у тваринництві з часів Другої світової війни: радянські біологи помітили, що курчата та поросята активніше набирають вагу (до 30%), коли до корму підсипають антибіотичні добавки. У підсумку це стало щоденною практикою. Був ще один плюс – групова профілактика здоров'я тварин, це менш затратно, ніж лікувати кожну конкретну особину. Сьогодні понад половина вироблених антибіотиків використовується у галузі тваринництва.

Однак незабаром з'ясувався серйозний побічний ефект – почали з'являтися бактерії з імунітетом до антибіотиків. Саме так і відбувається, коли препарат використовують не для лікування хвороби, а на постійній основі для профілактики. Причина проста – у разі одноразового впливу антибіотик просто виводиться організмом через певний проміжок часу. А при багаторазовій дії бактерії активно пручаються, мутують та "вчаться" захищатися. Коли вони стають невразливими для антибіотика, то це називається стійкістю або антибіотикорезистентністю.

Мутовані бактерії, які розвиваються в організмі тварини, потім з їжею (через молоко, м'ясо) потрапляють в організм людини. Простіше кажучи, досвід тварини передається людині. У підсумку, у людини можуть з'являтися інфекції, які не можна вилікувати антибіотиками. Також від вживання такого м'яса можуть початися алергічні реакції. Аналогічна ситуація зі здоров'ям виникає й у разі безконтрольного прийому препаратів людиною: коли або немає медичних показань, або порушуються терміни терапії.

Крім того, антибіотикорезистентні бактерії потрапляють у навколишнє середовище (водойми, ґрунт, рослини) через відходи тваринництва. Згідно з даними Європейського агентства продовольчої безпеки, понад половина інфекційних хвороб людині передалися від тварин. На сьогодні це одна з найбільш серйозних загроз для здоров'я людства, адже від інфекційних захворювань, які викликають стійкі до антибіотиків збудники, у світі помирає 700 тисяч осіб на рік.

Чи використовуються на птахофабриках антибіотики та гормони для прискорення росту птиці?

Що стосується промислового виробництва, найбільше запитань щодо використання антибіотиків у птахівництві. Антибіотики справді можуть використовуватися, але не для збільшення приросту або його прискорення. Навпаки, ці препарати стимулюють катаболізм – процес метаболічного розпаду, який провокує зниження маси тіла. З пташиним організмом все відбувається, як і з людським: при вживанні антибіотиків разом зі шкідливими бактеріями руйнуються ферменти та корисна мікрофлора шлунково-кишкового тракту, що відповідає за нормальний метаболізм.

Антибіотики дозволено застосовувати в птахівництві в разі захворювання птиці. Та щоб уникнути цього, хворобам варто запобігати. Візьмемо до прикладу найбільшого виробника курятини – МХП (ТМ "Наша Ряба"). У компанії пояснюють, що з цією метою курчатам проводять вакцинацію.

Така процедура абсолютно безпечна і захищає птицю від інфекційних захворювань. Завдяки здоровому батьківському стаду, санітарії, гігієні інкубаційних яєць і біобезпеці на бройлерному птахівництві виробник отримує здорове батьківське стадо і повноцінний молодняк, який не потребує лікування антибіотиками.

Здоров'я бройлерів підтримують лише вітамінами, пробіотиками, фітобіотиками, а в перший тиждень також підкислювачами. Ці процеси разом із контролем за якістю кормів дозволили виробникові повністю відмовитися від використання антибіотиків на всіх етапах виробництва.

Що стосується гормонів росту, то зараз у них немає потреби: використовувати їх дорого і беззмістовно. То чому ж птиця швидко росте? Це обумовлено особливостями породи, а також правильно підібраною та збалансованою системою харчування курей.

Колись у тваринництві справді застосовували гормони в комерційних цілях, щоб тварини швидше росли, набирали необхідну масу. Але з 1989 року в ЄС всілякі гормональні стимулятори офіційно заборонені.

В Україні поки що на законодавчому рівні немає такої заборони, але на практиці мало хто використовує гормони, оскільки це нерентабельно. Сучасні породи бройлерів за умови правильно організованого догляду самі добре ростуть.

5 фактів гарного росту курчат:

1. Порода курки сприяє швидкому зростанню, оскільки воно вже закладене на генетичному рівні.
2. Збалансований раціон (підібрані корми, вітамінні добавки, пробіотики, пребіотики та ін.).
3. Дбайливий догляд. У птахів високоорганізована нервова система, тому стрес може бути викликаний безліччю причин.
4. Вирощування бройлерів не в клітці, а з вільним доступом до води та корму. Це покращує імунну систему птиці. При цьому вентиляція, освітлення, вологість і температура у пташнику мають бути грамотно збалансовані.
5. Спостереження та максимально швидке коригування комфорту птиці.

На птахофабриках курчата ростуть швидко без гормонів росту / pixabay

Тож ніякі гормони росту вже не потрібні завдяки розвитку генетики й сучасним технологіям. Скептиків й досі є велика кількість, проте часи змінюються і сьогодні використання гормонів є просто недоцільним.

Як в Європі?

Відповідно до європейського законодавства, застосування будь-яких антибактеріальних препаратів із профілактичною метою заборонено ще з 2006 року. Лікування тварин чи птахів дозволяється тільки за призначенням ветеринарного лікаря після виявлення збудника і його чутливості до препарату за допомогою лабораторних досліджень.

Уже з 2022-го в ЄС кардинально зміниться підхід до використання антибіотиків у тваринництві. Відомо, що буде створена єдина база ветеринарних препаратів, дозволених для використання в Європейському Союзі. Також змусять збирати дані з продажу та використання антибіотиків, щоб виявити конкретну ферму. Окрім того, складуть список антибіотиків, дозволених тільки для використання людиною.

Країни ЄС отримають право коригувати цей список чи забороняти певні антибіотики. Таким чином, в ЄС з'являться правові підстави вимагати у виробників м'яса провести додаткові постмаркетингові дослідження. Члени Європейського Союзу можуть заборонити або обмежити експорт товарів тваринного походження з тих країн, в яких не будуть дотримуватися нових правил.

Стандарти в Україні

У нашій країні на законодавчому рівні антибіотики для тварин і для людей можуть використовуватися вільно. Відтак, українському споживачеві слід уважно ставитися до вибору курячого м’яса та звертати увагу на маркування продукції.

Першими в Україні пройшли незалежний аудит на замовлення Асоціації "Союз птахівників України" та отримали право наносити на упаковку маркування – Без антибіотиків класу А три птахофабрики МХП, що виробляють курятину ТМ "Наша Ряба". Це маркування означає, що антимікробні засоби не використовуються на жодному з етапів вирощування птиці.

Аудит підтвердив, що продукція ТМ "Наша ряба" – "Без антибіотиків"

Маркування "без антибіотиків" або "без залишків антибіотиків" – у чому різниця?

У боротьбі за споживача виробники використовують всілякі способи донесення інформації щодо переваг саме своєї продукції. Часом недобросовісні виробники вдаються до підміни понять. Якщо покупцю не завжди хочеться вдаватися в деталі, то рекламного слогана "без ... чогось шкідливого" може бути цілком достатньо. Та "без антибіотиків" і "без залишків антибіотиків" – це не одне і те ж.

Всього є три види маркування "Без антибіотиків" – "А", "В" і "С":

• "А" – антимікробні засоби не використовуються на жодному з виробничих процесів ("Вільне від антибіотиків"). ⁣⁣⠀
• "В" – антимікробні засоби не використовуються у продуктивній зграї птиці "Ферма без антибіотиків"). ⁣⁣⠀
• "С" – антимікробні засоби не використовуються в профілактичних цілях, але можуть застосовуватися для лікування за умови дотримання правил ("М'ясо без залишків антибіотиків"). ⁣⁣⠀

Три види маркування "Без антибіотиків" / Союз птахівників України

Маркування "без залишків антибіотиків" – характеристика кінцевого продукту. Це означає, що препарати були використані в допустимих дозах і виведені з організму птиці природним шляхом. Приблизно за тиждень до забою виробник має повністю припинити давати птиці антибіотик.

Маркувати курятину як м'ясо "без антибіотиків" можна лише тоді, коли ні на одному з виробничих етапів (ані на батьківському стаді, ані – на промисловому) препарати не були використані, навіть у лікувальних цілях.

Але якщо виробник недобросовісний, використовує антибіотики для профілактики чи не регламентує дозу, не перевіряє чутливість птиці до них у разі появи хвороби, не витримує терміни виведення препаратів і не проводить аналізів, тоді їх залишки можуть потрапити в людський організм. Крім того, у разі неадекватного застосування антибактеріальних препаратів в організмі птиці можуть утворюватися стійкі до антибіотиків бактерії, які теж будуть становити небезпеку для здоров'я людини.

Тому так важливо при виборі курятини приділяти увагу тому, чи у виробника є всі потрібні підтвердження контролюючих органів. Так ви подбаєте про своє здоров'я та про здоров'я своїх близьких. Довіряйте лише перевіреним виробникам, які оперують не слоганами, а фактами.

А як щодо домашньої курятини?

Яке ж м'ясо можна споживати? Можливо, варто подумати про домашню курку, яка вирощена без застосування "хімії"? Звучить непогано, але тут криється ще більша небезпека: ми не маємо жодних гарантій, що господарі не продають хвору птицю. Тому не слід вважати це м'ясо автоматично безпечним. Так само ніхто не зможе гарантувати, що при вирощуванні курки в домашньому господарстві дійсно не використовувалися антибіотики, адже вони є у вільному продажі.

Перевірити якість домашньої курятини набагато складніше, ніж вирощеної на птахофабриці, через необхідність використання спеціального обладнання для проведення аналізів.

У продавця в магазині завжди можна запросити підтверджувальні документи, а при купівлі м'яса "з рук" – такої опції немає. За зовнішнім виглядом, кольором або запахом неможливо визначити наявність антибіотиків чи хвороботворних мікробів. Також невідомі умови й терміни життя птиці, особливості їх годування тощо.

Попри ці факти, багато людей досі вірять у міфи, що домашня курятина корисніша та безпечніша. Це відповідає дійсності, тільки якщо птицю ви вирощуєте самостійно або це роблять люди, яким ви довіряєте. Проте в багатьох приватних господарствах курчат часто поять левоміцетином у дуже ранньому віці з метою профілактики. Немає гарантії, що антибіотик був розведений до безпечної концентрації, ніхто не контролює повне виведення фармакологічних речовин з організму курей перед забоєм. На додачу, від домашньої курки є ризик заразитися гельмінтами чи іншими паразитами, оскільки санітарно-гігієнічні умови вирощування птахів практично не контролюються.

Факти доводять: споживати магазинну продукцію може бути значно безпечніше, аніж домашню. А щоб обрати безпечну курятину, потрібно уважно читати етикетки продукції: якщо на упаковці є маркування про те, що м'ясо вирощене без антибіотиків та гормонів росту, можете без остраху споживати таку курочку. Дбайте про себе та харчуйтесь здорово!