Дослідниця української кухні Олена Брайченко зазначила. що писанки, крашанки та дряпанки – це окремий пласт і духовної, і матеріальної культури. Традиційно склалося, що до великоднього кошика насамперед кладуть пасху та крашанки.

Варто спробувати Користь у кожному шматочку: 5 ідей казкових сніданків із морепродуктами

Писанки мають естетичне і більш символічне значення. У більшості регіонів їх не їдять. Вживають в їжу саме крашанки, які фарбуються у різні природні фарби.

До речі, раніше крашанками називали звичайні яйця. У старовинних рецептах їх навіть можна зустріти як інгредієнт.

Паска чи баба

Вже котрий рік триває "битва титанів" – паски та куліча. Паскою раніше називали обрядовий великодній хліб. Він був дійсно схожим на великий буханець округлої форми. А те, що сьогодні називається паскою, у яку входять родзинки та прянощі, – баба.

Сьогодні ми не побачимо в рекламних проспектах назви "баба". Але раніше, коли казали, що я печу бабу, то значить це пекли паску, яку ми сьогодні їмо, в якій багато жовтків, цукру, масла і прянощів,
– зауважила Олена Брайченко.

За її словами, паска – це був випечений великий хліб з символічними орнаментами. У багатих – з білого хліба, а в бідних – з житнього.

Не лише паски та писанки: що їли на Великдень наші предки
Крашанки – обов'язковий атрибут Великодня / Фото Unsplash

Великодній стіл наших предків

Обов'язковим елементом на великодньому столі є бурячки з хроном, запечена шинка і ковбаса.

"Ще у XIX сторіччі до початку індустріалізації ознакою великоднього столу заможних родин обов'язково було молочне запечене порося. Його подавали цілим, чимось нафаршированим, гарно оздобивши його запечене рильце, і це був один з символів великоднього столу", – зауважила дослідниця.

Випікання бабок мало символічне значення, тому їхня краса символізувала достаток всього роду.

Що зникло на сучасному столі

За словами Олени Брайченко, зникло багато страв, котрі більш калорійні, смажені чи жирні.

"Тобто багато хто намагається обмежити свій стіл, зменшуючи кількість жирних або м'ясних страв. Натомість з'явилася велика кількість салатів, стіл стає більш овочевим. З новинок з'явилася різноманітна італійська випічка, різноманітне печиво і торти. Хоча на початку XX століття торти також згадуються на столах заможних містян", – додала дослідниця.

Вона додала, що свято Великодня вже давно почали асоціювати як свято друзів та виїзд на природу. Дуже часто українці святкують з шашликом, вином, яйцями та паскою. А цей вид великоднього столу з'явився з пізнього періоду радянського часу.