Головні перепони у співпраці бджоляра та агронома, способи їх усунення та актуальні напрацювання обговорювалися на публічній платформі "Стан та перспективи розвитку бджільництва в Україні. Нові виклики у 2021 – 2022 роках", що відбулася 28 вересня.
Читайте також Антибіотики, гормони росту, "наколювання": як обрати курятину без шкідливих домішок
Учасники дискусії / Фото Латифундист
Як повідомили представники МХП, агрохолдинг установив закономірність впливу бджільництва на врожайність. За спостереженнями партнерів компанії, коли пасічники вивозили пасіки на поля, віддача посівів ентомофільних культур – соняшника й ріпака – навіть за критичних умов зростала на 10 – 20 відсотків.
Такий результат можливий, коли спрацьовують три фактори: погодні умови, успішна технічно-агрономічна операція та робота бджіл, яких вивезли на поле до початку цвітіння. Саме бджола здатна об’єднати аграрія, пасічника й людство загалом. Якщо не буде запилення й аграрій недоотримає свого прибутку – людство матиме проблеми,
– зазначив спеціаліст відділу земельних та майнових відносин МХП Андрій Юрченко.
За підрахунками МХП, через брак бджіл на полі компанія недоотримує щонайменше 400 мільйонів гривень. Тож агрохолдинг поставив собі за мету найближчим часом покрити потребу в сотнях тисяч бджолосімей.
Андрій Юрченко / Фото Латифундист
Щоб детально вивчити зв'язок урожайності з кількістю бджіл на полях, МХП запустив власні промислові пасіки й тісно співпрацює з пасічниками на місцях, орендуючи бджолосім'ї.
На полях МХП – понад 20 тисяч бджолосімей. Це від Західної України до східних кордонів. Завдяки набутому досвіду нам вдалося проаналізувати залежність урожайності від вивезених на поля бджолосімей. Це надзвичайно ефективний інструмент, який не можна не брати до уваги,
– наголосив Андрій Юрченко.
Співпраця пасічника та агронома – це рішення win-win, яке приносить неабияку користь обом сторонам. Бджоляр отримує велику медоносну базу, а сільгоспвиробник – чудові врожаї.