Український мед давно здобув славу на весь світ і регулярно перемагає на різноманітних конкурсах. Україна є головним експортером меду до країн Європи: наші пасічники реалізують в ЄС близько 80% продуктів бджільництва, при цьому повністю забезпечуючи потреби співвітчизників.

Читайте також Антибіотики, гормони росту, "наколювання": як обрати курятину без шкідливих домішок

Важливість бджільництва – константа, що не обговорюється. Але для того, щоб галузь працювала максимально ефективно, нарощуючи прибутки й тримаючи марку якості, потрібні співпраця з іншими галузями та підтримка держави.

На публічному обговоренні перспективи бджільництва було окреслено не лише в юридичній площині (новими законами). Нарешті розпочався відкритий діалог між бджолярами та аграріями. Адже, як показав досвід, їхня співпраця – синергетичний процес, який приносить вигоду обом сторонам.

Андрій Юрченко / Фото Латифундист

Наприклад, цьогоріч на соняшникових та ріпакових полях бджоли забезпечили приріст урожаю на 10 – 20 відсотків.

Такий результат можливий, коли спрацьовують три фактори: погодні умови, успішна технічно-агрономічна операція та робота бджіл, яких вивезли на поле до початку цвітіння,
– пояснив представник агрохолдингу "МХП" Андрій Юрченко.

Отже, аграрні компанії зацікавлені в тому, щоб використовувати для обробки рослин препарати, які жодним чином не шкодять бджолам.

Утім, прагнення збільшити прибутковість бізнесу – не єдиний регулятор співпраці пасічників та аграріїв.

Дмитро Соломчук / Фото Латифундист

За словами члена парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитра Соломчука, незабаром до Закону "Про пестициди і агрохімікати" буде внесено зміни для запровадження адміністративної відповідальності аграріїв за використання небезпечних речовин. У країнах Європейського Союзу це питання давно контролюється на законодавчому рівні.

Останні 20 років тема бджільництва у Верховній Раді практично не порушувалась. У законопроєкті №5237 "Про пестициди і агрохімікати" передбачено, щоб виробники чітко маркували засоби, які можна і які не можна використовувати при леті бджіл,
– підкреслив Дмитро Соломчук.

А заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомив: позаяк бджільництво – важлива галузь для України, держава продовжила дію програми підтримки пасічників, відповідно до якої за одну бджолосім’ю можна отримати 200 гривень.

Приймання заявок на отримання допомоги за 2021 рік звершено. Загальну суму виплат Мінагрополітики затвердить у жовтні. Наступного року програма також діятиме,
– зазначив посадовець.

Тарас Висоцький / Фото МХП

Використання хімікатів контролюватимуть комісії, що діятимуть при кожній громаді, тож приховувати порушення закону – марна справа, додав Тарас Висоцький.

У березні було зареєстровано наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, що чітко регламентує відносини бджолярів та аграріїв, які займаються рослинництвом. Згідно з наказом, при кожній громаді буде створено комісію за участю аграріїв, бджолярів, фахівців Держпродспоживслужби, правоохоронців, представників органів місцевого самоврядування, яка розглядатиме конфліктні ситуації й ухвалюватиме рішення про покарання за неконтрольоване використання хімічних засобів та отруєння бджіл,
– наголосив Тарас Висоцький.

Також учасники публічної дискусії порушили таке важливе питання, як збут меду. Річ у тім, що головна дохідна частина українських пасічників значною мірою залежить саме від розвитку експорту продукції. Якщо норми, квоти та пільги не відповідатимуть обсягам ринку, для ринку меду це стане нищівним ударом.

Ринок меду України є критично залежним від доступу до ринку ЄС. Пільговий режим доступу забезпечив би стимулюючий ефект для формування ринку,
– підкреслила експертка з аграрного напряму Української асоціації бізнесу і торгівлі Анастасія Данилюк.

Наразі Україна веде переговори щодо розширення Угоди про Асоціацію в частині експорту продукції до ЄС. Учасники ринку меду розраховують на зниження імпортного мита та збільшення квот до реального експортного потенціалу українських пасічників.

Учасники дискусії погодилися, що лише взаємовигідна співпраця забезпечить найкращий результат, а тому домовилися продовжити обговорення актуальних тем та всебічно сприяти реалізації нових ініціатив.