Трансформуючи свою діяльність, МХП раз по раз стикається із сумною закономірністю. Українці не надто замислюються над тим, що вони їдять, як їдять. Що – добре для їхнього здоров’я, а що – аж ніяк.
Читайте також Єдиний у Східній Європі: МХП відкрив Кулінарний центр – у чому його унікальність
Україна має сказати "ні" харчовій безграмотності
Тим часом перейти на якісну їжу – з безпечним, здоровим вмістом, у надійній та зручній упаковці – цілком реально. Тож агрохолдинг поставив перед собою мету – приохотити співвітчизників до правильної гастрономічної культури.
Мета просвітницької діяльності МХП – навчити українців розбиратися в продуктах. На ті самі гроші, які вони викладають за переморожені пельмені, можна купити здорову альтернативу – з овочами, свіжим м'ясом чи рибою. Уже бачимо: буде важко. Але ми свідомо на це пішли, – каже Олена Косюк.
Олена Косюк розповіла про важливість просвітницької діяльності в Україні / Фото Latifundist
Для реалізації своїх просвітницьких проєктів МХП організовує велику кулінарну школу, де викладатимуть найкращі бренд-шефи України. І першими її учнями стануть працівники холдингу, яких практично 30 тисяч,
– розповідає Олена Косюк.
Також по темі МХП презентував сучасну R&D-лабораторію: у чому суть експерименту
В Україні обмаль відповідальних виробників
На публічному обговоренні "Національний діалог. Трансформація продовольчих систем: український контекст" Олена Косюк, висвітлюючи роль збалансованого харчування в сучасній продовольчій системі України, порушила ще одну велику проблему вітчизняного ринку.
Учасники публічного обговорення / Фото Latifundist
Сьогодні МХП розиває кулінарний напрям, і є низка продуктів, які його підприємства не виробляють. Холдинг готовий усіляко підтримувати дрібних фермерів, які постачатимуть йому ту чи іншу продукцію.
Однак, пропонуючи фермеровам повну підтримку – фінансову, консультаційну, ветеринарну, ми вже півтора року не можемо знайти сталих партнерів за кількома групами продуктів. Постачальники не тримають слова: сьогодні вони обіцяють, а завтра – передумують,
– нарікає Олена Косюк.
І йдеться про звичайнісінькі картоплю, капусту, моркву, цибулю. Цьогоріч дійшло до смішного: увесь травень холдинг працював з імпортною городиною, бо не знайшов цих продуктів у достатній кількості та належній якості в Україні.
Саме тому Олена Косюк наголошує на важливості формування в дрібних крафтових виробників культури ведення господарських відносин.
В МХП готові підтримувати фермерів / Фото Latifundist
Держава майже не стежить за маркуванням товарів
Ще одна причина незадовільної якості харчових продуктів в Україні – відсутність державного контролю за тим, що виробники зазначають на етикетках.
Постійно стикаюся з тим, що 7 із 10 виробників, маркуючи продукцію, нечесно пишуть про те, з чого вона виготовлена. Як наслідок, споживач переконаний, що так чинять усі без винятку виробники. Це викликає тотальну недовіру. Працювати в такому репутаційному фоні та доводити споживачеві, що конкретний виробник працює чесно, дотримуючись усіх установлених у країні вимог до харчових продуктів, украй важко,
– констатує Олена Косюк.
Таким чином, воювати за прихильність і здоров'я покупців, а також за репутацію – власну та України загалом – добросовісним компаніям доводиться самотужки. Але МХП має надію, що завдяки великій просвітницькій та інформаційній кампанії споживач і колеги-однодумці стануть його союзниками в боротьбі за якість харчових продуктів на українських прилавках.