Спершу в інкубаторах виводять курчат бройлерів. На кормах із зернових, вирощених на полях агрохолдингу, молодняк швидко набирає вагу. Після забою птиця надходить на переробку, а звідти – уже запакована й охолоджена – до магазинів під різними торговими марками, серед яких впізнавані "Наша Ряба", а віднедавна ще й "Наша Ряба Апетитна".
До теми 100 магазинів за рік: торгова мережа МХП "М'ясомаркет" підкорює вершини
Усе виробництво – замкненого циклу й відповідає найжорсткішим екологічним вимогам.
Щоб виробляти смачну, доступну за ціною й безпечну для здоров'я людини та довкілля продукцію, потрібні знання, досвід, розумне планування – і постійні інвестиції. Птахівництво – це не просто бізнес. Це – ціла філософія, основа якої – відповідальне ставлення до навколишнього середовища. Які переваги має таке ставлення до бізнесу й чому за ним майбутнє не лише України, а й цілого світу – читайте про це далі.
Птахівники та аграрії – на сторожі екології та газової незалежності
Курс на економіку замкненого циклу країни Євросоюзу взяли 2015 року. Підприємства одне за одним почали відмовлятися від класичного лінійного виробництва на користь моделі, що передбачає:
- раціональне використання ресурсів;
- переробку відходів;
- і споживання енергії з відновлювальних джерел.
Екологічний підхід не лише мінімізує негативний вплив на довкілля (передусім, завдяки скороченню викидів діоксиду вуглецю в атмосферу), а й сприяє швидкому та системному розвитку економіки.
На практиці це відбувається так. Підприємство утилізує всі відходи й шукає додаткові способи, як їх застосувати з користю для себе й для довкілля. Бізнес скорочує видатки, отримує нові джерела надходжень – словом, процвітає. Люди дихають чистим повітрям, п'ють чисту воду й споживають продукти, вирощені на чистих ґрунтах. Енергетична безпека країни поліпшується, що приваблює туристів та інвесторів. Так "головний біль" екологів та медиків (адже наше здоров'я на 20% залежить від стану довкілля) перетворюється на нову галузь економіки.
Бройлерів на птахофабриках годують виключно натуральними кормами – міксом кукурудзи, пшениці, соняшнику та сої, які холдинг сам і вирощує, постійно збільшуючи посівні площі. Лушпиння від насіння соняшника не викидають, а використовують як підстилку в приміщеннях, де утримується птиця. Курячим послідом удобрюють площі під зернові. (Розкислені ґрунти дають на 50% більше врожаю.) Цей же продукт життєдіяльності птахів переробляють на біогаз – разом із залишками підстилки, стічними водами й відходами після забою та переробки птиці.
МХП має екологічний підхід до виробництва / Фото МХП
Сьогодні МХП має два високотехнологічних біогазових комплекси, що відповідають найвищим міжнародним стандартам екологічної безпеки. Комплекс, який уже майже дев'ять років функціонує на базі птахофабрики "Оріль-Лідер", що на Дніпропетровщині, є найпотужнішим у Європі. Так, за 2020 рік він виробив майже 23 мільйонів кубометрів біогазу та понад 43 мільйона кіловат "зеленої" енергії.
У холдингу – амбітні плани. Комплекс "Біогаз Ладижин" на Вінниччині, уведений в експлуатацію наприкінці 2019 року, очікує на запуск другої черги. Але вже сьогодні Ладижинський біогазовий комплекс можна сміливо назвати найпотужнішим біогазовим комплексом з переробки курячого посліду у світі!
Як підрахували в Біоенергетичній асоціації України, за рахунок внутрішніх ресурсів країна може щороку виробляти еквівалент близько 20 мільярдів кубометрів природного газу. Багато це чи мало? Судіть самі. За даними групи "Нафтогаз", 2020 року промисловий сектор спожив 9,1 мільярда кубометрів природного газу, а населення – 8,2 мільярда кубометрів. Тобто ми могли б покрити потреби промисловості та домогосподарств, ще й для підприємств теплоенергетики трохи лишилося б!
Проте перевага – не тільки у газовій незалежності. У недалекому майбутньому масовий перехід підприємств на виробництво замкнутого циклу збільшить шанси України стати головним гравцем на глобальному ринку сільськогосподарської продукції.
А яка користь українцям від екологізації виробництва вже сьогодні? Із 2013 року МХП скорочує викиди парникових газів, завдяки чому в атмосферу не потрапило майже півмільйона тонн СО2-еквівалента! Виробляючи з органічних відходів "зелену" енергію, ті відходи, які вважаються небезпечними для довкілля, холдинг передає на утилізацію відповідним (і відповідальним!) підприємствам. Якби всі вітчизняні виробники почали так само дбати про довкілля, Україна суттєво піднялася б у рейтингу найекологічніших країн світу, тоді як за результатами 2020 року ми посідаємо 60-ту сходинку.
Біобезпека, як її розуміє МХП
Роботу на підприємствах холдингу поставлено так, щоб запобігати появі та поширенню збудників інфекційних захворювань на всіх етапах виробництва курятини – від виготовлення комбінованих кормів для птиці до фасування продукції:
1. Усі виробничі підприємства розташовуються на визначеній відстані одне від одного та відмежовані від прилеглих територій. Батьківське поголів’я вирощується окремо від промислового. В одній зоні вирощується лише птиця одного віку. Усе це робиться для уникнення перехресного зараження.
2. Виробничі підрозділи працюють у закритому режимі. Працівники можуть переміщатися територією лише за спеціальними перепустками. Сторонні ж особи можуть відвідати підприємство лише після згоди директора та головного лікаря ветеринарної медицини. Потрапивши на територію підприємства, як працівник, так і відвідувач зобов’язані прийняти душ та вдягнути санітарний одяг. І це правило не має жодних винятків.
3. Усі приміщення, усе обладнання та загалом уся територія систематично дезінфікуються. Особлива увага приділяється санітарній обробці місць утримання птахів після завершення кожного циклу вирощування.
4. Курчат вакцинують від трьох найзаразніших інфекційних захворювань:
- інфекційного бронхіту;
- хвороби Гамборо;
- хвороби Ньюкасла (псевдочуми).
Тому на підприємствах групи МХП інфекційні хвороби зазвичай відсутні.
Ба більше: обираючи серед широкого асортименту курятину саме цього виробника, ви підтримуєте соціально відповідальний бізнес, який переймається не лише збільшенням своїх прибутків, а й добробутом усього суспільства: дбає про довкілля, наближає повну газову незалежність України, збільшуючи її шанси стати світовим аграрним лідером.