Культ збалансованого харчування невпинно шириться світом, стимулюючи попит на фермерські продукти – свіжі, добірні, екологічно чисті. Споживачі довіряють дрібним аграріям. А попит своєю чергою стимулює виробництво.

До теми Вийшов унікальний "Каталог продукції Українських виробників"

За даними FAO (Продовольчої та сільськогосподарської організації при ООН), сьогодні на фермерські господарства припадає близько 80% світового виробництва продуктів харчування. Тим часом в Україні цей показник тримається на рівні 10 – 15%. Тобто вітчизняний ринок, на жаль, поза глобальною тенденцією – попри певний ріст продажів фермерської продукції останніми роками.

Одна з головних причин такого суттєвого відставання від світових показників – проблеми з реалізацією фермерської продукції. Український аграрний ринок орієнтований на великі мережі. Вони замкнули на собі ланцюги поставок переробникам, оптовим торгівцям, до мереж магазинів та супермаркетів.

Що залишається фермерам? Базари, ярмарки, вулична торгівля… Ці канали збуту переважно локальні (регіон чи населений пункт, де працює виробник), та й вони далеко не всім доступні – особливо в нинішній карантинний час. Щоб покрити чималі логістичні витрати, фермери змушені або встановлювати високу ціну на свої продукти (ризикуючи програти великим виробникам), або ж працювати на межі (а то й за межею) рентабельності.

Хто допомагає фермерам

У провідних країнах світу реалізацію фермерської продукції налагодили за допомогою спеціалізованих онлайн-сервісів. Функціонал у них різний, але мета одна – сприяти агровиробникам у збуті продукції.

Є такий сервіс і в Україні. Це – Retail Guidebook.

Онлайн-платформа позиціонується як інструмент для представників мікро-, малого та середнього підприємництва у сфері виробництва агропродукції. Ресурс збирає вимоги для виробників про розміщення продукції як у великих торгових мережах, дистриб'юторів, трейдерів, так і в сфері HORECA.


Платформа Retail Guidebook

Для більшості вітчизняних фермерів онлайн-продажі – незнайомий спосіб збуту. Тож зрозуміло, що в них є певні сумніви щодо його ефективності, а в декого – і щодо своєї здатності його опанувати. Тож представимо Retail Guidebook детальніше й пояснимо, чому працювати через цю платформу просто та зручно.

Як працює Retail Guidebook

Для користувачів онлайн-сервіс є безкоштовним. Зареєструватися на ньому можна всього за три кроки. Для цього треба:

  • Зазначити вид товару, який фермер планує продавати.
  • Обрати область реалізації товару й тип каналу збуту.
  • Отримати перелік вимог, які канал збуту висуває до обраного виду товару.

Про які групи товарів можна отримати інформацію на платформі:

  • молочні вироби,
  • м'ясо,
  • овочі,
  • фрукти,
  • ягоди
  • хлібобулочні вироби,
  • кондитерські вироби,
  • продукція аквакультури.

Які канали надають інформацію про свої вимоги до продукції:

  • торговельні мережі,
  • переробники,
  • дистриб'ютори,
  • трейдери,
  • готельно-ресторанний сектор,
  • маркетплейси.


Супермаркети чекають продукти від фермерів / Фото: Pixabay

Органи сертифікації

Retail Guidebook пропонує користувачам обрати зручний для них орган сертифікації товарів. Сьогодні на платформі представлено 15 органів з описом, адресами і телефонами. База постійно розширюється.

Які висуваються вимоги до продукції:

  • упаковка,
  • якість та обсяг,
  • сертифікація,
  • маркування,
  • транспортування,
  • зберігання,
  • вимоги до органічної продукції,
  • експортні вимоги,
  • підтверджуючі документи.

Детальну інформацію про свої вимоги до продукції вже опублікували на платформі багато провідних компаній України – зокрема, маркетплейси Rozetka, Prom, OLX і торгові мережі "АТБ Маркет", "Ашан", "Новус", "Еко-Лавка", Fozzy Group, ФОРА та інші.

Регіони України, де доступний сервіс

Області, де вже опубліковано вимоги до сільськогосподарських товарів, та кількість каналів збуту, що розмістили такі вимоги, користувачі можуть знайти на карті, розміщеній на платформі.

Вигідно всім

Як бачимо, роботу Retail Guidebook побудовано так, щоб платформа всебічно сприяла фермерам у реалізації їхньої продукції. Таким чином досягається й більш глобальна мета вітчизняного аграрного ринку – максимально скоротити та спростити шлях продуктів "від лану й саду – до столу". Що, безумовно, вигідно й виробникам, і нам, кінцевим споживачам.